Чоловік повинен бути трохи красивішим за мавпу…
Огидний вислів, який непогано прижився в суспільстві. Можливо, прикриваючи цією фразою купу психологічних проблем, можна виправдати неохайність, зайвий скот або ожиріння, але порівняння з мавпою, щонайменше, принизливо і незрозуміло. Для чого чоловіки це дозволяють – нескладна загадка, розгадати яку ми спробуємо у цій статті.
Найголовніша причина невдоволення чоловіка – жіночий тиск! Егоїстичне, вимогливе та незадоволене. Вибачте, дорогі та найкращі на Світлі жінки, але це – чиста правда.
Мужик повинен, мужик зобов’язаний … але насправді, нікому і нічим він не зобов’язаний, не більше, ніж зобов’язана жінка. Виявляти якісь загальноприйняті чоловічі якості – так, але не бути рабом жінки, яка його придбала (або до якої він приєднався). У цій статті я залишу осторонь «пристосуванців», я розберу ситуацію з чоловіками, які отримують величезні психологічні та фізичні проблеми через власну відповідальність та горезвісні «чоловічі обов’язки».
«МУЖИК ПОВИНЕН»
Дарувати подарунки, водити в громадське харчування, купувати все в будинок, ходити на роботу, виносити сміття та гуляти з дитиною. «Мужик повинен» забезпечити житлом, оплачувати хобі, мати транспорт, стабільність… а якщо цього немає – не мужик. Причому, вимоги до «мужиків» висувають справжнісінькі «баби», т.к. жінка розсудлива ніколи не додумається до гноблення чиєїсь особистості на користь її власних інтересів.
Відмінним прикладом такої системи з «зобов’язаним мужиком» служать чоловіки, які до шлюбу (стосунків) були активними, психічно стабільними, доброзичливими і раптом ні з того ні з сього стали нервовими, неохайними, змінилися у постаті. Але супутниці їх виглядають набагато краще, ніж ті були до вступу у відносини. Ситуація аб’юзу, де кермує жіноче бажання бути кращим за сусідок і подруг.
«НЕ БУДЬ ЯК БАБА»
Ціла система виховання хлопчиків під назвою “не будь як баба”, не більше і не менше. Що саме мається на увазі під тією самою «бабою», пояснити нормально не можуть навіть ті, хто застосовує на практиці цю схему зі своїми дітьми.
Якщо хлопчик упав з велосипеда та розплакався – будь мужиком. Якщо дитину образили на майданчику – вмикаємо «мужика». Захотіла дитина шампунь з ароматом полуниці – ти чого, дівчисько? І так, потихеньку, але в стабільності, розвиваються комплекси, вигадані обов’язки бути кимось хоча б зовні… При стійкій психіці та легкому батьківському тиску страшних наслідків вдасться уникнути, зрозуміло. При психіці нестійкою і за життя в постійному тиску дитина виростає у великого хлопчика, закомплексованого і деформованого.
Послідовники ідеї виховання хлопчиків «не баб» в кінцевому рахунку (я не говорю по всіх, я говорю про саму основну масу) перетворюються на тих самих мужиків, трохи симпатичніші за мавпу. Вони психологічно не хочуть використовувати якусь базову доглядову косметику, не намагаються вносити різноманітність в одяг, вважають депіляцію чимось ганебним, у спортивні зали ходять рідко, а якщо ходять, то заморочуються якимись схемами «старої школи», виконанням базових вправ під гаслом «роби базу вщерть», або взагалі ігнорують усіляку роботу над власним тілом і навіть духовним розвитком.
«ЦЕ ВСЕ ДЛЯ ЗДОРОВИХ»
Тут зовсім інша політика виховання, тут якраз протилежність «не бабам». З хлопчиків намагаються виростити щось неймовірно розумне та розвинене духовно, часто вигадуючи неіснуючі проблеми із серцем, нирками, легенями… Через проблеми із зором чи іншими особливостями, хлопчиків виховують із переконанням, що «всі ці двори, спорт, прогулянки та рвані джинси – доля ось тих, здорових, які не мають розуму». Мені можуть заперечити мільйон разів, але я працюю з чоловіками і особисто спілкуюся з жертвами такого розумного підходу, які вирішили років так у 35 спробувати пробігти 10 км, т.к. пробігти 10 км було їхньою дитячою мрією, але через виховання та здоров’я їм не дозволялося навіть думати про таке навантаження!
Чоловіки, вирощені в такому підході, як правило, бояться щось змінювати в собі, якщо не знайдуть підтримку. І повірте, далеко не всі подруги (дружини) націлені на активування прихованих можливостей, переважній більшості супутниць цих чоловіків максимально зручно, що він просто дуже розумний і все (красивою буде вона, їй так безпечно), вони бояться допустити думку про те, що розумний може стати ще й гарним (образно).
З таких двох крайнощів виховання, формується справжнісінька деформація, яка в кінцевому підсумку заважає вже дорослому чоловікові що-небудь покращувати у своїй зовнішності і тим більше йти в зал і знаходитися поруч «з заклопотаними качками». З дитинства виховується неправильний погляд та неадекватна оцінка цілком нормальних та прийнятних речей. Змалку накладаються вимилені заборони.
Зовнішнє фізичний розвиток – це доля якихось особливих людей, це цілком нормальна і доступна кожному розкіш без чітких рамок і меж. Для того, щоб у цьому переконатись, потрібно просто зробити перші кроки, подолати свої психологічні блоки, знайти підтримку (не обов’язково близьких) та розвивати свої сплячі, сильні сторони.
Не треба боятися змін, але й не потрібно кидатися на все і відразу. Акуратно, потрібно міняти установки про мавп, хвороби, сексуальні меншини і дивитися на речі під іншим кутом. Чоловік нікому нічим не зобов’язаний, тим більше власним зовнішнім виглядом, він не зобов’язаний відповідати чиїмось уявленням про нього, він повинен бути повноцінним собою і задоволений своєю загальною опціональністю.